Коли до нас звертається молодий, в іншому здоровий чоловік із болем у животі, диференційний діагноз є дещо вужчим, ніж у жінок, але безумовно включає гострий апендицит. У цьому конкретному випадку відсутність регулярного стільця та хвилеподібний біль найімовірніше свідчать про його функціональну причину, зумовлену запором.
Однак у невідкладних ситуаціях ми насамперед маємо думати про етіологію, яка може серйозно зашкодити пацієнтові протягом наступних «п’яти хвилин, п’яти годин або п’яти днів». Так, дещо жартома це називають «закрити питання левів, тигрів і ведмедів» у диференційному діагнозі. І саме такий підхід є особливо важливим для пацієнтів, яким складно потрапити на прийом до лікаря, зокрема для наших воїнів.
Що стосується гострого апендициту, справа в тому, що наш черв’ячок [лат. appendix vermiformis] не читає медичних книжок і переважно не проявляється типово. Він є справжнім клінічним хамелеончиком, якому часто вдається нас обдурити. Тобто завжди варто взяти в руку датчик і хоча б оцінити рівень імовірності діагнозу гострого апендициту.
Починаючи з ідентифікації великого поперекового м’яза та зовнішніх клубових судин, ми виявляємо сліпо закінчену трубчасту структуру в правому нижньому квадранті пацієнта. Вона спадається при компресії датчиком і не є оточена запаленою жировою тканиною. Враховуючи, що натиск датчиком на червоподібний відросток не є значно болючим для пацієнта, усе це разом дозволяє зробити висновок, що ймовірність гострого апендициту є відповідно низькою.
Виявлення апендиколіту саме по собі ще не свідчить про гострий апендицит. Його наявність також не вказує на підвищення ризику розвитку апендициту в майбутньому (тому така знахідка не означає автоматичного виконання апендектомії). Водночас апендиколіт у пацієнта з апендицитом підвищує ризик ускладнень, у зв’язку з чим таким пацієнтам зазвичай рекомендується хірургічне лікування.
Використання POCUS для локалізації та характеризації червоподібного відростка безумовно є доречним клінічним методом діагностики болю в животі. Виявлення ознак запального процесу самого апендикса та/або оточуючих тканин різко підвищує ймовірність гострого апендициту. Як і завжди, рекомендується проводити серійні обстеження у разі сумнівних знахідок, особливо в умовах обмежених ресурсів.
Завдяки POCUS діагноз гострого апендициту встановлюється значно швидше, а оперативне втручання стає більш цілеспрямованим, коли детальна локалізація апендикса є відомою.
За наявності доступу до лабораторних аналізаторів крові додатково рекомендується використовувати так звані «clinical decision rules» (клінічні правила прийняття рішень) у діагностиці гострого апендициту. Такі доказові інструменти існують для допомоги клініцистам у прийнятті рішень щодо поширених скарг. Наприклад:
- Appendicitis Inflammatory Response (AIR) Score
- Alvarado Score for Acute Appendicitis
- Pediatric Appendicitis Score (PAS)
- Pediatric Appendicitis Risk Calculator (pARC)
К. Г.
P.S. Кажуть, що одна картина варта тисячі слів. Тому в моїх постах завжди більше зображень, ніж тексту. Однак пишіть мені, будь ласка, якщо виникнуть запитання або щось буде незрозумілим.
УКРАЇНСЬКІ КАЖАНИ 
Залишити коментар